"Читай пізнавай свій рідний край"
(Поетичний лабіринт)
15.11.2016
Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі червоний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій — то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній
.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі червоний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій — то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній
.
Микола Степанович Вінграновський – поет, кінорежисер, кіноактор, публіцист,
кіносценарист, дуже добра людина ,яка любила дітей. Діти для Вінграновського —
не просто тема. Це й особливе ставлення до життя, внутрішньо близьке йому. Не
випадково, мабуть, він з великою радістю писав вірші для дітей і про дітей. І в
них, може, найбільше був собою. Бо сягав тієї свободи самовираження, яка є
тільки в дитинстві і яку згодом людина неминуче втрачає. Щоб ознайомити дітей
із творчістю нашого земляка ,бібліотекар
знову завітала до учнів молодших класів на підготовче заняття, і разом із
вихователем Пашковською Л. В. розповіли про життєвий та творчий шлях
письменника та ознайомили дітей із віршами дитячої книги М.Вінграновського
"Ластівка біля вікна".
